Булінг – це відносно новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто знає, а в більшості випадків стикався з цим явищем у дитинстві. Під терміном "булінг", розуміють агресивну поведінку щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження. Іншими словами – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, зокрема, із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються.
Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають емоційні проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психо-емоційного розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у навчальному закладі, але й протягом усього їх подальшого життя.
16 січня 2019 року Президент України підписав закон, який окреслює поняття «булінг» та вводить адміністративну відповідальність за нього.
Бачимо, що ще з минулого року усі розпочали говорити про цю проблему відкрито, стартувала кампанія проти булінгу, проти цькування. І це синхронно відобразилося на нормативній діяльності Верховної Ради України, внаслідок чого і був прийнятий цей Закон. Тому усі мають знати, що найперше з булінгом треба боротися через його попередження, але ті, хто здійснюють цькування, мають розуміти, що за цим слідує покарання.
Тому нам необхідно усвідомити важливість цього явища у суспільстві, адже навіть поодинокий випадок булінгу залишає глибокий емоційний слід, що робить проблему найпоширенішою причиною звернень до дитячого психолога. Психологи ж наголошують, що батькам необхідно мати довірливі стосунки з дітьми і знати головні ознаки, за якими можна виявити булінг, щоб підтримати і захистити свою дитину, але й керівникам навчальних закладів та педагогам також необхідно приділяти неабияку увагу до поведінки студентів та їх соціалізації у колективі, що в подальшому може попередити таке небезпечне явище.